Загадкова історія львівського сміття: чому він подорожує більше, ніж ти. 4 роки мандрів

У нас було 12 655 тонн сміття, 1 переповнений полігон ТПВ, 14 років, безліч корупційних махінацій і жодного сміттєпереробного заводу
Хто б міг подумати, що Львів — культурна столиця України, де на кожному кроці пам'ятники архітектури, костели, та елітні кав'ярні , стане на порозі екологічної катастрофи. Що львівське сміття можна буде знайти в кожній з областей України. Що терміни будівництва сміттєпереробного заводу будуть відкладатися роками. — Ми провели інтернет-розслідування і з'ясували, куди потрапляє сміття зі Львова зараз і коли його почнуть утилізувати законним методом.

1956 рік — початок історії

У далекому 1956 році в маленькому селі Грибовичі, що у Львівській області, стихійно утворилося звалище.Через 3 роки його оголосили офіційним полігоном ТПВ та почали звозити туди сміття зі Львова. Це звалище повинні були закрити через 25 років (в 1984 році), але цього не відбулося ні через 30, ні навіть через 40 років. Місцеві жителі виступали за якнайшвидше закриття полігону, але влада або ігнорували ці прохання, або купували місцевих урядовців — досить просто «вмовити» маленьке село, коли володієш мільйонами гривень. Наприклад, можна пообіцяти відремонтувати шкільні туалети, побудувати дитячий сад, або поставити нові автобусні зупинки.

У 2003 році головний санітарний лікар обласного центру виніс постанову про припинення експлуатації звалища. Однак до офіційного закриття було ще далеко. Був навіть розроблений проект рекультивації сміттєзвалища та передбачено 4 мільйони гривень на проведення робіт. Але полігон продовжував наповнюватися сміттям ще 13 років, поки не сталося жахливе.

Рекультивація звалища — це недешевий комплекс заходів, кошти на який закладаються одночасно з відкриттям полігону ТПВ. Звалище накривають спеціальною плівкою і засипають зверху землею (частіше глиною або грунтом з глиною). Потім бурять свердловини, через які біогаз будет надходити до пунктів збору. Зібраний газ очищують від домішок і використовують в якості теплової або електричної енергії.

2016 рік — трагедія

У травні 2016 року на Грибовицькому полігоні ТПВ почалася пожежа. На місце загоряння приїхали рятувальники. В цей же час трапився зсув: величезний пласт сміття висотою приблизно 60 метрів (висота сміттєвої купи складає 35-90 метрів) поїхав вниз і поховав під собою трьох співробітників МНС та інженера-еколога Львівського комунального підприємства «Збиранка». Через добу людей знайшли мертвими з численними опіками тіла і носоглотки. Це страшна загибель: задихнутися під лавиною сміття розміром з 20-поверховий будинок.

У Львові було оголошено жалобу за загиблими, їх сім'ям висловили співчуття, а звалище, нарешті, буле закрите за рішенням суду. Ціною життя людей.

Пожежа на Грибовицькому полігоні ТПВ, яку гасили за допомогою пожежної авіації:
Пожежі на сміттєвих полігонах — типове явище. Вони займаються через звалищний газ: суміш метану, з'єднань сірки, вуглекислого газу та інших речовин. Цей газ утворюється в процесі діяльності аеробних і анаеробних бактерій. Коли всередині сміттєвої купи підвищується температура, вона самозаймається.

Мер Львова Андрій Садовий стверджував, що звалище підпалили спеціально — заради політичної провокації. Однак генеральний прокурор України Юрій Луценко спростував цю версію, сказавши, що експертиза підтвердила самозаймання.

2016-2017 роки — сміттєві подорожі Україною

З моменту закриття полігону ТПВ біля села Грибовичі, львівське сміття можна було назвати «безхатченком». Його більше було нікуди вивозити, тому довелося везти на звалища інших обласних центрів, ховаючи, немов пил під матрац. Львівське сміття почало зустрічатися у Вінницькій, Дніпропетровській, Сумський, Донецькій, Полтавській, Запорізькій, Житомирській, Черкаській областях, та навіть в Чорнобильській зоні. Вантажівки, заповнені відходами, цілими колонами їхали в сусідні і далекі області країни, вивантажували сміття на звалищах, а іноді просто — в полях і лісосмугах.

Але якщо довго займатися приховуванням сотень тонн сміття, рано чи пізно це хтось помітить. Коли жителі інших бачили, що до них їдуть сміттєві фури, вони перекривали дороги. Мер Львова — Андрій Садовий домовлявся з місцевою владою, і відходи вдавалося скидати «тишком-нишком». Іноді доводилося діяти нелегально, але це все одно потім виявляли: за фактом незаконного скидання сміття було заведено 11 кримінальних справ.

Мер Садовий намагався знайти вихід. Наприклад, пропонував вивозити львівське сміття в Чорнобильську зону, про що він повідомив на одному з брифінгів. Він навіть хотів переправити відходи в сусідню Польщу і звернувся до влади міста Любліна з офіційним запитом, але отримав відмову. Медіа-простір на той час уже вибухнув фонтаном обурень, карт «сміттєвих подорожей» і свіжесеньких мемів.

А сміття, тим часом, потрібно було вивозити щодня. Кубометри відходів.

Як Львів опинився на порозі екологічної катастрофи

деЩоб краще уявити собі масштаб проблеми, почнемо з цифр:

  • населення Львова — 721 301 особа (дані за 2017 рік);
  • в Львівській агломерації — понад 1,2 мільйонів людей
  • щодня жителі виносять до сміттєвих баків 650-700 тонн сміття.

Якщо все це сміття не вивозити на звалище, за лічені дні контейнери переповнюються, навколо них виростають гори з синіх і чорних пакетів, всюди починають літати пластикові пакети. Минають дні, купи ростуть, навколо них з'являються пацюки, повзають черв'яки, літають мухи. Кожен майданчик з встановленими на ньому баками перетворюється в антіоазіс або міні-версію стихійного звалища. Саме так сталося у Львові.

Вивіз львівського сміття не здійснювався, жителі продовжували його ставити біля зростаючої купи і дивуватися: «Що відбувається?». Деякі звалища біля будинків займали площу в кілька десятків квадратних метрів. Навіть деякі таксисти почали орієнтуватися не на номери будинків, а на сміттєві купи (з репортажу інтернет-видання СТРАНА.UA).

Все стало виглядати настільки серйозно, що комісія з надзвичайних ситуацій Львівської міської ради направила в Кабмін і РНБО прохання визнати Львів зоною екологічного лиха. Ризик поширення інфекційних захворювань визнали дуже великим, тому поставили питання про те, щоб евакуювати з міста дітей.
В середині липня 2017 року пристрасті трохи вщухли: зі Львова вивезли всі відходи. Було очищено 677 майданчиків і транспортовано 12 655 тонн твердих побутових відходів.

В цьому ж році на вирішення сміттєвої проблеми Львову був виділений кредит розміром 35 млн. евро від Європейського банку реконструкції та розвитку. 10 млн. (безповоротний грант) — на рекультивацію сміттєзвалища в Грибовичах, а 25 млн. (кредит — безвідсотковий до 2021 року) — на будівництво сміттєпереробного заводу на території Львівської ТЕЦ-2.

Давайте подивимося, куди були і будуть надалі витрачені ці кошти.

2018-2020 роки — куди тепер вивозять сміття зі Львова

З 2017 року пройшло вже 2 роки, але за цей час сміттєпереробний завод не був побудований, а звалище — не засипане, тільки проведені перші підготовчі роботи. А між тим, кредитні гроші використовуються в повному обсязі. Вони витрачаються на оплату містам, які зараз приймають львівське сміття на території своїх звалищ.

Відходи зі Львова зараз відвозять і скидають на полігонах ТПВ в околицях чотирьох міст: Буська, Стрия, Жидачева, Старокостянтинова. У березні 2020 року львівська влада виділила цим містам 2,2 млн. грн на соціально-економічний розвиток.

Незважаючи на те, що є місця, куди можна тимчасово звозити відходи, львівське сміття продовжує потрапляти в інші міста. У січні 2020 року його виявили на Буковині під Хотином, де безвідповідальний водій сміттєвоза скинув його в 500 метрах від легальної звалища — прямо посеред лісу.

Заступник голови Львівської обласної ради Богдан Гагалюк в березні 2020 року повідомив, що з різних регіонів України продовжують надходити дзвінки, в яких люди повідомляють про незаконне прибуття львівського сміття на їх полігони. Випадки зафіксовані в Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях. Для цього навіть не треба було нічого розслідувати: у купі легко можна було знайти чеки з магазинів Львова, комунальні квітанції, та вітальні листівки.

Щоб жителі могли стежити за тим, куди ж все-таки їде їх сміття, ЛКП «Зелене місто» виділив 1,6 млн. грн на висвітлення своєї діяльності в ЗМІ, та на створення сайту, де буде показано, куди вивозять відходи з міста. Кошти вже зібрані, але сайт ще досі в розробці. Можливо влада все-таки хоче приховати справжній стан речей. Однак підприємство докладно розповідає про свою діяльність на офіційній сторінці в Facebook.

Чому досі немає сміттєпереробного заводу?

Починаючи з 2009 року, мерія Львова та Львівська ОДА давали обіцянки, що звалище в Грибовичах буде закрито і рекультивовано, а поруч з ним побудують сучасний і екологічний сміттєпереробний завод. У зв'язку з цим почали пропонувати свої послуги фірми з Польщі, Китаю, Італії, Німеччини, Литви, Туреччини — всього 14 країн і 43 компанії. Здавалося б, вибрати серед них ту, якій можна довірити будівництво заводу — просто. Але Львів відмовив усім, при цьому причини відмови досить туманні і не були оголошені відкрито.

За повідомленнями львівського еколога, бізнесмени самі відмовлялися, як тільки дізнавалися про суми, які потрібно було внести в численні «екологічні» фонди.
У 2019 році все-таки провели тендер і вибрали з 11 компаній — 5 і оголосили офіційний список. Також розробили проект, який вже пройшов комплексну державну експертизу і отримав позитивний висновок Мінекології. Вже навіть виділили ділянку в межах міста, але в промисловій зоні, поблизу очисних споруд «Львіводоканалу», де до найближчого житлового будинку відстань більше кілометра.

У 2018 року мер Львова запевняв населення, що в межах міста сміттєпереробний завод будувати не будуть. Потім сам виніс рішення, що він буде перебувати у Львові і оголосив місце майбутнього будівництва: вул. Пластова, 13. Це рішення намагалися оскаржити міські активісти, але суд не задовольнив їхні вимоги і завод з'явиться все-таки в межах міста. Однак стверджується, що він буде працювати без шкідливих викидів і поганого запаху. Крім того, згідно з вимогами Мінприроди, буде побудована додаткова система очищення технічних і дощових стоків.
На львівському сміттєпереробному заводі будуть сортувати та компостувати сухі і вологі відходи, вторинну сировина, а також облаштують майданчики для збору будівельного, великогабаритного сміття та відпрацьованої електроніки. За будівництвом заводу і рекультивацією полігону в Грібовичах буде стежити компанія з Литви - «Гідротера».

Загальна продуктивність заводу — 250 тонн переробленого сміття на рік. 35% з них призначені для поховання на звалищі, а решта — це вторсировина, технічний компост і РДФ-паливо. Найбільша увага буде приділятися переробці харчових відходів, тому що вони займають близько 50% обсягу всієї маси ТПВ.

На якій стадії будівництво заводу і рекультивація полігону в 2020 році

Полігон в с. Грибовичі

Відповідно до звітів ЛКП «Зелене місто», на полігоні ТПВ в селі Грибовичі завершилася підготовка, які дозволить приступити до комплексної рекультивації. Саме зараз відбувається монтаж станції очистки інфільтрату . Вона буде очищувати 300 м3 фільтрату за добу. Запуск станції планували в березні 2020 року, але через карантин ця дата переноситься.

Сміттєпереробний завод на вул. Пластовій

2 березня 2020 року на виділену ділянку, де буде зводитися завод, приїхали учасники тендера — зараз там проводять підготовчі роботи. Представники компаній ознайомилася з географічними і технічними особливостями обраної місцевості.

7 березня стався конфлікт: до місця будівництва прийшли жителі вулиці Пластової. Вони заблокували будівельний майданчик, почали перешкоджати роботі техніки і викликали поліцію. Разом з поліцією і юристами ЛКП «Зелений місто» людям пояснили, що будівництво відбувається з дотриманням всіх правил, затверджених законодавством.

Для чого ми розповіли цю історію

Площа легальних звалищ в Україні становить не менше 260 тис. га. Це мільярди тонн сміття, з яких частина токсична і небезпечна. При цьому з 4-х сміттєспалювальних заводів (в Дніпрі, Києві, Рівному, Севастополі, Харкові) працює всього один (київський завод «Енергія»), а сміттєпереробного заводу немає взагалі.

У Львова завдяки «сміттєвому скандалу» і всебічному висвітленню ситуації в ЗМІ є шанс не спустити справу на гальмах, а довести критичну ситуацію з відходами до правильного рішення.

Сподіваємося, що жахлива ситуація з львівським сміттям стане поштовхом до розвитку системи переробки відходів не тільки у Львові, а й в будь-якому іншому великому місті України.
Анна Наумкіна
З 2019 года автор блога EcoFactor
На питання «Пакет потрібен?» завжди відповідаю: «У мене свій» — та дістаю екоторбу з тканини. Відокремлюю сміття, не користуюся одноразовими пакетами і поміняю велосипед тільки на електромобіль. Надихаюся всім, що стосується екотехнологій і пишу про це. Головне правило, як автора: 7 разів перевір — 1 раз опублікуй.

Читайте також:

Зацікавлені в придбанні електромобіля?
Заповніть, будь ласка, форму. Ми зв'яжемося з вами і з задоволенням відповімо на всі ваші запитання.
Зацікавлені в придбанні електромобіля?
Заповніть будь ласка форму і ми зв'яжемося з вами і з задоволенням відповімо на всі питання.
Ваше імя
Ваш телефон
Коментар