Electric buses in Ukraine: when will we switch from broken down minibuses to modern electric transport

В Україну повільно, але досить впевнено просочується тренд на електромобілі. Спочатку це стосувалося тільки легкових електрокарів, тепер перейшло на громадський транспорт. Електробуси економічніші в експлуатації, ніж автобуси з ДВЗ, і не забруднюють повітря. Ми з’ясували, в яких містах України люди вже їздять на електротранспорті, де його закуповують і наскільки це вигідно.

Всі електробуси роблять в Китаї

Китай вважається світовим лідером з виробництва автобусів на електричній тязі. Виробники цілком забезпечують китайський автопарк і поступово наповнюють іноземні ринки.

З 2014 по 2017 рік в Китаї випустили 358 000 електробусів — це 50% автобусного парку країни. У 2018 найбільший мегаполіс Китаю — місто Шеньчжень повністю перевели громадський транспорт (це 16359 одиниць техніки) на електрику. Поступово від автобусів з ДВЗ відмовляються інші китайські міста.

Електробуси в Китаї випускають 4 вітчизняні виробники. Лідер серед них — це компанія BYD, яка поставляє транспорт на електротязі в 50 країн по всьому світу. Цю компанію і всі інші дуже стимулюють пільги від держави. Наприклад, безкоштовні зелені номерні знаки і велика кількість зарядних станцій (в одному тільки Шеньчжені 5100 громадських пунктів зарядки).

Згідно з дослідженнями, в період з 2009 по 2017 рік Китай витратив на субсидії для електротранспорту $48 мільярдів.

Деякі компанії, наприклад, Scania, Volvo, Nissan, Renault планують скласти конкуренцію китайським виробникам і також випускати громадський зелений транспорт. На думку аналітиків, у цих компаній є можливість захопити ринок нарівні з Китаєм, так як на їх стороні — залізна репутація.

Які електробуси є в Україні

В українських містах електробус — це дивина. Є трамваї, тролейбуси, жовті автобуси «Богдани», старі маршрутні таксі, метро і навіть підземний трамвай, але ось електробуси з’являються, в основному, тільки в якості тестових екземплярів.

Люди дивуються: «Ну ось запустили в 2016 році електробус і що? Є результати його використання?» Таких тестових запусків дійсно було чимало, а ось результатами в цифрах — майже ніхто не ділиться. Ми вирішили усунути цей недолік і підвели підсумки по ситуації у великих містах, де на дорогах курсують електричні автобуси.

Lviv

У 2015 році львівський завод «Електрон» випустив перший і поки єдиний в Україні низькопідлоговий електробус «Електрон Е191». Його довжина 12 метрів, пасажиромісткість 100 місць. Повного заряду вистачає на 225 км шляху. Акумулятор витримує 5-8 тисяч циклів зарядки без зниження номінальних характеристик. Найтриваліша відстань без підзарядки, яку подолав автобус — зі Львова до Кам’янця-Подільського (320 км). Для повної зарядки потрібно 6-7 годин, а для того, щоб заряджати електробус прямо під час руху, на борту додатково встановлюють пантограф, який забезпечує живлення від тролейбусної контактної мережі.

Вартість виробництва львівського електробуса становить 8-9 млн. гривень. Виходить дорожче, ніж закуповувати дизельні автобуси (коштують 5-6 млн гривень), але при цьому витрати на експлуатацію електричного транспорту в 10 разів нижче. Це дозволяє знизити вартість проїзду для жителів міста.

Kyiv

З 2018 року в столиці за маршрутом №599 курсує китайський електробус Skywell. На одному заряді він може подолати до 300 км (денний міський маршрут). Під час тестових запусків з’ясували, що за 6 годин експлуатації в міському середовищі акумулятор витрачає 60% заряду. Заряджають його, в основному, вночі, тому що так виходить в 2 рази дешевше. Але дизельне паливо все одно використовується — для обігріву салону взимку.

Моделі електробусів Skywell мають довжину 8,5 і 12 метрів. Вони по черзі тестувалися в Вінниці, Житомирі і Полтаві. Ці автобуси стали першим сертифікованим в Україні громадським транспортом, який відповідає європейським стандартам і пройшов випробування на наших дорогах, в тому числі і взимку.

У 2019 року в результаті одного з брифінгів вирішили налагодити випуск електроавтобусів спільно з китайським виробником Skywell.В цьому ж році обидві сторони офіційно дійшли згоди і в Україні буде налагоджено великовузлова збірка автобусів Skywell. За рахунок того, що це буде спільне виробництво, електротранспорт обійдеться нашій країні дешевше, ніж закупівля вже готових машин.

Lutsk

У Луцьку працює автомобільна компанія «Богдан Моторс», яка в 2014 році розробила вітчизняну модель електробуса на базі автобуса «Богдан А091». Він кілька років використовувався в рамках експерименту, поки в 2020 році на дороги Луцька не виїхав ще один експериментальний, але вже промисловий зразок електричного автобуса — «ЗЕТ 8-120».

Луцький електробус 2020 року має 8 метрів довжини і запас ходу в 200 км без підзарядки. Він обладнаний двома електродвигунами, які працюють від акумуляторів, розрахованих на 3000 циклів зарядки-розрядки. Для повного заряду батарей потрібно 8 годин, але за допомогою швидкої зарядки з постійним струмом це можна зробити за 4 години. Двигуни в цьому автобусі використовуються вітчизняні, а АКБ закуповують в Китаї.

Автори проекту шукали інвесторів з 2016 року, але замовлення не надходили, тому не було можливості налагодити серійне виробництво. У 2019 справа нарешті зрушила і можна очікувати, що по дорогах Луцька та інших міст незабаром почнуть їздити вітчизняні автобуси на електротязі.

Після дворічних комерційних тестів луцького електробуса, з’ясувалося, що він щодня допомагає заощадити 1000 грн. 1 км пробігу на цій машині коштує перевізнику в 1,83 грн (за умови, що акумулятор заряджається в темний час доби за дешевшим нічним тарифом). Дизельний автобус на кожен кілометр шляху витрачає 4,96 грн. При цьому місткість у обох видів «Богданів» однакова.

Кривий Ріг

У 2018 році в Кривому Розі група місцевих ентузіастів спроектувала електромаршрутку на базі турецького мікроавтобуса Karsan J9. Міні-електробусу дали забавне ім’я «Мурмуресла». — «Мурмур» тому що при русі автомобіль досить голосно шумить і бурчить, а «есла» — на честь відомої марки «Тесла».

Акумулятор поставили невеликий: якщо автобус порожній, заряду вистачає на 200 км, а якщо з пасажирами (14 місць), то на 100 км. Для повного заряду потрібно 2-3 години. Усе електрообладнання (в тому числі інверторний двигун) розроблено своїми силами. Команда планує обладнати машину дистанційним управлінням, щоб вона могла їхати без водія. Вже зараз можна на відстані включати фари, освітлення салону і регулювати швидкість руху.

Електромаршрутка показує реальні результати економії: 100 км шляху обходиться в 15-20 грн. А, наприклад, «Mercedes-Benz Sprinter» на ці ж 100 км вимагає 480 грн. «Мурмуресла» не потребує техобслуговування (крім ходової частини) і заміні масла. Вартість такого електробуса — близько $20 тисяч, в той час як готові китайські і європейські аналоги коштують не менше 120-150 тисяч євро.

«Муремуреслу» планують використовувати на підприємствах для перевезення співробітників. А у розробників в планах зробити великі електричні вантажівки для транспортування товарів і пошти.

Odesa

В Одесі нічого не закуповували і не виробляли. Вирішили піти найбільш бюджетним шляхом і в 2019 році реконструювали старий чеський тролейбус «Шкода», випущений ще в 1990 роках. Замінили двигун, систему управління і встановили літієві акумулятори — на всі удосконалення витратили 3,5 млн грн і 4 місяці. Вийшло в 3 рази дешевше, ніж купувати новий електробус.

Потужності акумулятора цього вдосконаленого транспорту вистачає всього на 50 км шляху, але зате заряджати його можна прямо під час руху. Для повного заряду вистачає всього 40 хвилин, при цьому електроенергії машина вимагає майже в 2 рази менше, ніж звичайний тролейбус.

У 2020 році планують випустити на вулиці міста ще 4 таких автомобіля. Робочий процес вже налагоджений: спочатку майстра реставрують корпус (зачищають іржу, варять, фарбують, замінюють листи металу), потім прибирають непотрібну «начинку» і встановлюють нове енергозберігаюче обладнання.

Чи зростатиме кількість електробусів в Україні

У нашій країні електричний громадський транспорт поки що викликає недовіру у перевізників: через високу ціну і незрозумілі перспективи окупності. Наприклад, на луцький «Богдан А091» довгий час не було замовлень, а китайська копання-лідер BYD взагалі втратила до нашої країни інтерес, тому що їх автомобілі погано купували. Але ж здається, що користь від заміни дизельних автобусів на електробуси зрозуміла кожному:

• електроенергія коштує дешевше ніж паливо;
• нульове забруднення міського повітряного простору;
• зниження загальноміського шумового фону (в салоні також набагато тихіше і менше відчувається вібрація);
• не потрібно будувати лінію електропередач і прокладати рейки, як для тролейбусів і трамваїв;
• підвищується престиж міста.

Незважаючи на ці переваги, у електробусів є важливий недолік — вони коштують в 3-4 рази дорожче, ніж дизельний транспорт. Електроенергія дійсно набагато дешевше рідкого палива, але за рахунок високої вихідної ціни самої машини, її окупність становить не менше 7-8 років. І це без урахування того, що приблизно через 8-10 років доведеться замінювати величезний акумулятор, який коштує близько 50% від загальної вартості автобуса.

Однак потрібно розуміти, що електротранспорт хоча б може себе окупити, нехай і через 7-8 років, а от транспорт на пальному — можливо, ніколи. Тому що паливо постійно дорожчає і збільшує вартість транспорту.

В якості альтернативи автобусам на бензині, газі або дизелі завжди виступають тролейбуси. Вони обходяться місту на 30-40% дешевше, ніж електробуси, але зручні тільки в тому випадку, якщо в місті є тролейбусна інфраструктура. Якщо контактної мережі немає, або вона недостатньо розвинена, то вигідніше використовувати електробуси.

Зменшити ціну на електричні автобуси можна за допомогою серійного виробництва в Україні і преференцій від держави. Можливо, після прийняття закону про інфраструктуру для електромобілів, зниження ціни на акумулятори і прикладу у вигляді успішного застосування електробусів «Електрон», «Богдан» і китайських машин Skywell, підприємства будуть більш зацікавлені в розробці та виробництві власних електробусів.