Funicular - the electric transport you underestimate
Blog

Funicular - the electric transport you underestimate

Date:24.06.2020

Що це таке, як працює, де знаходиться в Україні і в чому крутіше автобуса

Content:

Фунікулер ідеально підходить для коротких відстаней і крутих підйомів, йому не потрібна додаткова механічна тяга або зачіпки, а в рух його приводить електричний двигун. Ніяких вихлопів, пилу і великих витрат енергії — дешево і екологічно. В Україні два фунікулера: в Києві і Одесі. Ще вони є в Європі і Азії.

Як влаштований і як працює фунікулер

Фунікулер — це один або два немоторних поїзда, які пересуваються по рейках: один їде вгору, а інший вниз. Вагони рухає не локомотив, а міцні сталеві канати. Ці канати в кінцевих пунктах перекинуті через лебідки і без зупинки намотуються на барабани, які рухаються за допомогую електродвигуна. Фунікулер міг би рухатися і не по рейках, а просто по асфальту, але саме у рейкового шляху більш низький коефіцієнт тертя і він тримає напрямок шляху точно по одній лінії.

Якщо вагонів два, вони роз’їжджаються рівно посередині рейкового шляху, для цього зроблено спеціальну двоколійну ділянку. Колеса вагонів нестандартні — з лівого боку вони мають подвійний гребінь, а з правого суцільні. Коли поїзд наближається до роз’їзду, колесо з подвійним гребенем змушує вагон переходити на іншу колію і не стикатися з напарником.

Найбільш вразлива частина фунікулера — канат, який обє’днує вагони. Його змінюють кожні кілька років і постійно контролюють стан (вимірюють товщину і інші параметри).

Коли електричних двигунів ще не було, фунікулери приводилися в дію водою. Її набирали в великі баки і використовували їх в якості противаги. Коли вагон перебував внизу, його бак спустошували, а бак верхнього вагона навпаки — наповнювали. Таким чином порушувалася рівновага і верхній вагон переважував нижній, приводячи всю конструкцію в рух. Об’єм води залежав від заповнюваності вагонів. Подібні водяні фунікулери збереглися і зараз.

Чим фунікулер краще автобуса

Фунікулер — це не про швидкість. Їде він повільно: приблизно 2-3 метра в секунду або 120-180 метрів в хвилину. За годину може перевезти близько 600 чоловік (канатна дорога — 2000 осіб на годину). Тоді чому б не замінити його на автобус або навіть невеличкий поїзд? А ось чому.

Переваги фунікулера:

  • долає круті схили і гірські траси з ухилом до 35° або 70%;
  • для нього не потрібно будувати дорогу, вирубувати дерева і заливати все асфальтом;
  • піднімає більше людей, ніж канатна дорога — за рахунок опори на рейки;
  • витрачає мінімум електроенергії — електрика використовується не на підйом і спуск вагонів, а на те, щоб подолати силу тертя, гальмування і компенсувати різницю у вазі двох вагонів;
  • всередині зручно — нахил не відчувається, положення підлоги вагонів майже горизонтальне;
  • не просто транспорт, а атракціон — привертає увагу до локації.

Є і пара мінусів:

  • невелика довжина шляху — якщо тяговий канат буде занадто довгим, він може порватися;
  • вантажопідйомність нижче, ніж у колісного транспорту.

Якщо в місті або в іншій місцевості є невеличка ділянка з крутим підйомом вгору — будують фунікулер. Вони є в Україні, інших містах Європи та Азії. У кожного з них є свої особливості і історія.

Фунікулери в Україні

Kyiv

У Києві діє фунікулер з двома безмоторних вагонами, які піднімають і спускають людей по Володимирській гірці: між Подолом і Верхнім містом. Йому більше 100 років (побудований в 1905 році). Він вважається столичною пам’яткою, тому біля нього постійно збираються черги, особливо в вихідні та святкові дні.

В вагончиках сидить оператор — щоб відкривати і закривати двері, контролювати рух, підтверджувати готовність до відправки і в разі надзвичайної ситуації натиснути на аварійне гальмо і вивести пасажирів.

  • 222 метра — довжина фунікулерних траси
  • 18-20 ° — ухил, на який піднімаються вагони
  • 75 метрів— різниця висот між станціями
  • 2,5 хвилини — час шляху в одну сторону
  • 10 тонн — вага кожного вагона без пасажирів
  • 100 кВт — потужність електродвигуна (як у тягового двигуна в тролейбусі)
  • 100 осіб — пасажиромісткість (30 – сидячі місця)
  • 3000 чоловік на годину — пропускна здатність вагонів
  • 10-15 тисяч пасажирів — стільки людей перевозять фунікулери за день
  • З 7:00 до 22:00 — час роботи
  • 8 грн — вартість квитка

Odesa

Одеський фунікулер знаходиться біля однієї з головних міських пам’яток — Потьомкінських сходів. Його побудували ще раніше київського — в 1900 році і оснастили французькими вагонами, які могли перевозити до 35 осіб за раз. Він працював з перервами на війни, потім почав поступово приходити в непридатність і повністю закрився в 1997 році. У 2005 році його реконструювали і запустили знову. Так ми з вами мало не втратили дуже рідкісний вид транспорту і відому пам’ятку Одеси.

  • 130 метрів — довжина шляху
  • 3,5 хвилини — час, за який кабіни проходять весь шлях
  • 12 осіб — місткість одного вагона
  • З 8:00 до 23:00 — години роботи
  • 3 грн — вартість проїзду

Одеський фунікулер не такий популярний і відвідуваний, як столичний. У нього невелика пропускна здатність і їздять на ньому в основному туристи, яким не хочеться довго підніматися або спускатися по Потьомкінських сходах. Але його користі та історичної цінності це не відміняє.

Cable cars in Europe

Prague

The funicular is located on Petrshinsky Hill and takes passengers to the famous sights and observation deck in 4 minutes. The funicular makes one stop along the way.

The Prague funicular was opened in 1891 and operated by gravity: there were water tanks under the cars - they were filled at the top and emptied at the bottom. These tanks held up to 2000 litres of water. Nowadays, it is a modern electric transport used not only by tourists but also by locals. Even the ticket for the funicular is the same as for other types of transport in the city.

  • 510 metres - the length of the road
  • 130 metres - the height of the hill that the funicular climbs
  • 29.8° - tilt angle
  • 4 minutes - that's how long the carriage takes
  • 100 people - fits in one carriage
  • 1.7 million people carried by the funicular per year
  • 150 kW - electric motor power
  • 32 CZK - fare

Croatia (Zagreb)

The shortest funicular in the world is located here. Its journey is only 66 metres long. It was built and opened in 1890 and is still in operation, transporting passengers from the Lower Town to the Upper Town and vice versa. Initially, it was powered by a steam engine, then it was replaced by an electric one. The cars have retained all their historical details and are popular with tourists.

  • 66 metres - the length of the track
  • 52° - angle of inclination
  • 30.5 metres - the height to which the cars are driven
  • 55 seconds - trip duration
  • 28 people - the caravans are designed for this number of people
  • 28.5 kW - electric motor power
  • 4 kuna - fare

Switzerland (Fribourg)

A funicular with water ballast operates here. But its tanks are filled not with ordinary water, but with sewage. The municipal waste pulls the upper car down, while the lower car is lifted up. When the car arrives at the lower station, the tanks are emptied. Thus, the funicular operates in a fully autonomous energy mode

  • 121 metres - the length of the track
  • 20 people - passenger capacity
  • 2700 litres - tank capacity
  • 2 minutes - journey time
  • 2.3 Swiss francs - fare

Cable cars in Asia

Japan (alpine route Tateyama-Kurobe)

This funicular runs in a tunnel (so as not to spoil the natural landscape). It is unique in that it is completely underground. It is designed for tourists who have come to walk the picturesque Tateyama-Kurobe alpine route. It is closed in winter.

  • 800 metres - line length
  • 5 minutes - journey time
  • 130 people - this is how many passengers can fit in the cabin
  • 30° - tilt angle

Bottom line.

A funicular is not just an attraction. It is an environmentally friendly and economical means of transport that will come in handy when you need to climb a steep slope of 300-800 metres. Indeed, it travels slowly and only in one direction, but it does not pollute the air and blends in well with the landscape.

About the author

EcoFactor Team